| Новина |  
 
 
 |  
 | 
 
 
 
 
 |  
 
  | 
 Фінальний концерт Конкурсу композиторів “Bruno Maderna” 2025 
22 жовтня – Львівська національна філармонія 
18 жовтня, субота 
Поширити у Facebook 
 
Дев’ята едиція Конкурсу 
 
Виконавці: 
Наталія Гуцул, фортепіано 
KLK Ensemble 
Роман Кресленко, диригент
 
Програма: 
Джанлука Подіо. 
«Тінь і фігури» (“Shadow and figures”) для струнного тріо 
Деякі моменти краєвиду» (“Some points from a landscape”) для струнного квартету – не є конкурсним твором 
Лео Браунейс. «Ми народжуємося непарними, помираємо парними» (“Impares nascimur, pares morimur”) для струнного квінтету 
Ханчжун Ліан. Струнний квартет № 1 
Йоахім Крамер. “Всесвіт” (“Universum”) для фортепіано, альта та віолончелі 
Еміліо Тосі. “Несвідомий” (“Inconscio”) для струнного квартету 
Даніель Альварес-Вейзаґа. “A-ph-u-llu” для фортепіано, скрипки, та віолончелі 
Крістофер Волтем. «Леопольські слова» (“Paroles Leopolitanes”) для фортепіано та струнного квінтету
  
У програмі прозвучать твори фіналістів міжнародного конкурсу, що носить ім’я видатного італійського композитора та диригента Бруно Мадерни. Це нагода почути нову музику нашого часу у виконанні провідних львівських музикантів та відкрити імена європейських авторів молодого покоління. 
 
*** 
Бруно Мадерна (1920 – 1973 р.) -  італійський композитор і диригент, який мав значний вплив на музичне життя середини XX-го століття. Здобув популярність завдяки ряду визначних творів, які стали важливим внеском в європейський музичний авангард.
  
Ім'я Мадерни — одна з ключових точок перетину ліній післявоєнного авангарду: і музичних, і особистісних. Просуваючись углиб авангарду Другої хвилі (повоєнного), ви зустрінете його за першим же поворотом, найпізніше за другим, а часто — відразу біля входу. Дивлячись де ввійдете. 
 
Бруно Мадерно народився у Венеції, але в 1954 перебрався в Дармштадт, найважливіший центр і Школу авангарду, де до кінця життя викладав на літніх курсах Нової музики. 
 
Крім Дармштадта він вів курс сучасної композиції в Мілані, викладав у зальцбурзькому Моцартеумі, Дартінгтоні, Роттердамі, массачусетському Тенглвуді та нью-йоркській Джульярдській школі. 
Того ж 1954 року, разом із Лучіано Беріо, він заснував у Мілані одну з перших європейських студій електронної музики. 
 
У своїх зрілих композиторських роботах Мадерна вільно використовував серійну техніку, контрольовану алеаторику, нетрадиційні способи гри на інструментах, а також італійський мелос із вкрапленням фольклорних мотивів. 
 
Як диригент Мадерна провів безліч прем'єр своїх колег, тут список одних тільки імен вражає як кількістю, так і самими іменами. 
 
Він продиригував прем'єру Третьої симфонії Валентина Сильвестрова («Есхатофонія», 1966). Це було 6 вересня 1968 року в Дармштаті. Роком раніше Сильвестров отримав за неї американську премію імені Кусевицького, але, думаю, саме дату прем'єри можна вважати точкою відліку початку світової популярності композитора, і участь Мадерни зіграла тут важливу роль. 
 
До речі, маючи видатний диригентський дар і майстерність, Мадерна не надто дбав про популяризацію власної музики, вважаючи за краще диригувати творами своїх колег і композиторів попередніх епох, починаючи з Монтеверді. 
 
Перший диригентський досвід трапився у Мадерни в 12 років, він диригував оркестром Ла Скала. Вчитися музики він почав із 4 і, за даними деяких джерел, у 7 вже виступав як скрипаль із концертом Макса Бруха. 
 
Одним з найвідоміших творів Мадерни є цикл «Гіперіон» (1962) для плівки, флейти, оркестру та голосу (сопрано) на слова Фрідріха Гельдерліна. В основі твору — протиставлення флейти, яка втілює образ благородного поета, і машини, яка символізує насильство мас. 
 
Бруно Мадерна прожив 53 роки, але встиг дуже багато…
 
   
 
  
Концертна організація: Львівська національна філармонія 
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської філармонії 
 
  
 |