“Драконячі пісні” | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
“Драконячі пісні”
“Драконячі пісні”
Так називається новий творчий проєкт митців “Схід Опери”
24 жовтня 2024, четвер
Поширити у Facebook

Публіка почуєте магічний звук «Драконячих пісень» у сучасному балеті на музику відомого українського композитора Максима Коломійця. Прем’єра балету відбудеться 25 та 26 жовтня в Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М.В. Лисенка (“Схід Опера”).

Цей проєкт народився раптово – і все у ньому було неочікуваним. Спочатку композитор Максим Коломієць написав музику, абсолютно не розраховуючи на те, що вона стане частиною сценічного твору.

Просто виплеснув свої емоції, свою реакцію на те, що відбувалося з усіма нами останнім часом. Частину цього циклу він виклав в інтернет – там її і знайшла давня шанувальниця його творчості, режисерка нашого театру Жанна Чепела. І буквально «заразилася» нею, піддавшись гіпнотичному впливу мелодії. Це й була та найперша драконяча пісня, що полонила й викликала перші, ще зовсім смутні образи…

Невдовзі магія цієї музики захопила цілу творчу команду – балетмейстерку Антоніну Радієвську, fashion-дизайнера Костянтина Пономарьова… Разом придумали несподівані повороти сюжету філософської притчі про людей і дивовижних істот – драконів. А коли поділилися своїми ідеями з автором, виявилося – все придумане абсолютно резонувало з тим, що вклав він у свою музику. І це також було неочікуваним! Поступово викристалізовувалася своєрідна історія, яка не просто не відпускала своїх творців, а ніби сама змушувала авторів майбутньої вистави рухатися вперед: знаходити абсолютно нетрадиційні рішення у пластичному малюнку образів, у вирішенні візуальної складової.

До речі, магія музики Максима Коломійця полонила вже не тільки наш театр. Йому, єдиному з українських композиторів, замовила написання сучасної опери «Metropolitan Opera»... А поки українські глядачі матимуть змогу долучитися до дивовижного дійства – «Драконячих пісень», прийшовши на прем’єру балету 25 і 26 жовтня.

АВТОРИ:
Максим Коломієць - український композитор, гобоїст, співзасновник українського ансамблю сучасної музики Ensemble Nostri Temporis.
Народився 1981 року в столиці. Закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені Миколи Лисенка, Національну музичну академію України та Вищу школу музики й танцю в Кельні.

Максима Коломійця вважають одним з найбільш «західних» серед сучасних українських композиторів, сміливим експериментатором та авангардистом. Він вдало поєднує в своїх творах традиційні засоби звуковидобування з ультрасучасними, а впливи дармштадської школи, з її «жорстким» звучанням єднає з традиційними «академічними», стилістично романтичними елементами.

Він є автором двох опер, оркестрової й ансамблевої музики для різного складу, творів для хору, інструментів соло, електронної музики та музики до театральних вистав.

Максим також активно займається аранжуванням. Серед його робіт серія композицій для проєкту «Містерія туманного Альбіону», композиції Френка Заппи, перекладення класичних творів для ансамблю барокової музики Luna Ensemble.


Нині він живе та працює в Лейпцигу (Німеччина).

Антоніна Радієвська (Васильєва), заслужена артистка України

Улюблениця харківської публіки, прима балету, майстер сцени та художня керівниця балетної трупи Схід Опера. Її життя присвячене театру та величності балету, і вона стала справжньою улюбленицею харківської публіки.

Антоніна розпочала свій шлях у світі мистецтва ще на другому курсі Харківського училища культури, де навчалася у класі народних артистів України С. Коливанової та Т. Попеску. Вже тоді вона почала працювати на сцені Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка, де протягом майже чверті століття дарує свій талант, натхнення та любов.

У репертуарі прими — більшість провідних партій як в класичних, так і в модерних балетах Схід Опера. Вона втілила на сцені безліч яскравих образів - від ніжних і романтичних до пристрасних і драматичних, завжди вражаючи глядачів своєю майстерністю.

А ще Антоніна також є талановитою балетмейстеркою-постановницею, готовою до експериментів і нетривіальних творчих рішень. Її балет-пророцтво «Містерії Пандори» на музику Вагнера здобув визнання та любов харківської публіки, а також був із захватом прийнятий глядачами під час гуманітарного туру «Європейський шлях».

Жанна Чепела — талановита режисерка-постановниця, піаністка та композиторка. Вона має багаторічний досвід у створенні музичних вистав і шоу в різних театрах України.

Жанна була співкоординаторкою першої музично-театральної резиденції «Light&Space», організованої на базі Молодіжного музичного хабу СХІД ОПЕРА. Ця резиденція стала важливою платформою для художників з освітлення, режисерів та сценографів, сприяючи розвитку креативного середовища в Україні.
Харків’яни добре пам’ятають її передвоєнні постановки, які стали справжніми подіями театрального життя. Фрік-опера «Орфей у пеклі» Ж. Оффенбаха та гучна прем’єра «Попелюшка» Ж. Массне, що відбулася за кілька днів до повномасштабного російського вторгнення, вражали своєю оригінальністю та художньою виразністю.

Не так давно харків’яни мали можливість насолодитися голосами оперних зірок Людмили Монастирської та Олега Злакомана у проєкті «Харків об’єднує серця», керівницею якого була саме Жанна Чепела. Цей проєкт став символом єдності та надії для багатьох наших земляків.

Тепер ми з радістю познайомимося з новою гранню її таланту — літературною. Як авторка лібрето для балету "Драконячі пісні", Жанна представить свою трактовку авторського циклу Максима Коломійця "Northern Lights", де переплітаються музичні та театральні елементи, створюючи неповторну атмосферу на сцені.

Костянтин Пономарьов — це ім'я добре знають у нашому місті. Воно асоціюється з інноваціями та креативністю в світі сучасного мистецтва Харкова.

Талановитий fashion-дизайнер та театральний художник, яскравий представник творчої спільноти Харкова.

Костянтин є автором сучасного проєкту «Культурна контрибуція», який покликаний популяризувати мистецтво та освіту в цій сфері. Він активно проводить лекції з історії мстецтва, роблячи знання доступними для широкого загалу.

В даний час Костянтин працює над створенням музичної вистави «Шевченко 2.0» у співпраці з Харківським державним академічним українським драматичним театром ім. Шевченка «Березіль».

У 2019 році Костянтин брав участь у Харківській театральній резиденції, де працював над п'єсою Моріса Метерлінка «Синій птах» разом із композитором, диригентом, драматургом, режисером та акторами.

У 2023 році Костянтин був ведучим міжнародної конференції креативних індустрій «Харків, Культура, Залізобетон», яку організував ХНАТОБ за фінансової підтримки УКФ. Ця конференція стала платформою для обговорення новітніх тенденцій у культурних інституціях та креативних індустріях України та Європи.

У балеті "Драконячі пісні" його костюми стануть не лише одягом, а й важливими символами у розвитку сюжету, надаючи образам нових значень, підкреслюючи глибокі теми вистави та додасть сценічної магії.






Фото: Тетяна Юрченко
Концертна організація: Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка



Інші:

«Медовий місяць» отримав приз імені Альберта Відершпіля на міжнародному кінофестивалі в Гамбурзі.
Стажери «Метрополітен - опера»
«Київ Модерн-балет» готує прем’єру балету «Травіата» на музику Дж. Верді
В Одесі урочисто відкрили ХІІІ міжнародний органний фестиваль імені Теофіла Ріхтера
В Україні за час повномасштабної війни загинули 340 митців та медійників
Перформанс «Казкові світи України» створений на музику Євгена Станковича  
Музичний фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського - для молодих виконавців
У вересні Львівська національна філармонія приготувала для слухачів симфонічні концерти з доленосними прем’єрами, вечори танго та дитячі концерти
З 26 вересня по 9 жовтня у Львівській національній філармонії розпочнеться один із найстаріших фестивалів сучасної музики в Україні
«Діалог культур. Україна – Балтія – Скандинавія – Велика Британія»
На війні загинув артист балету Львівської опери Дмитро Пасічник
Золота дзиґа 2025: Українська кіноакадемія оголосила найкращі фільми та акторів
В Ужгороді стартує Перший відкритий конкурс юних органістів в Україні
У Полтаві відбувся вечір з нагоди 150-річчя від дня народження Олександра Кошиця
Коли слово звучить як музика: у Львові відбудеться українсько-вірменський концерт "Сила слова"
Артисти Одеської опери відправилися на гастролі в Афіни
Грант Японії
«Контрасти -31»
Національна оперета відкрила свій 91-й театральний сезон
«Сталь. Фіалка. Лють»: українська музична драма від скорботи до просвітлення на сцені Національної філармонії України
Хору імені Г. Верьовки – 82 !
Вітаємо іменинницю Вікторію Польову
Перформанс «Казкові світи України»
У Швеції підписали першу у світі ліцензійну угоду між правовласниками музики та компанією штучного інтелекту
Органний зал відкриває західну вежу для відвідувачів
«Енеїда» - погляд сучасників
Зірковий вечір в Одеській опері
У день міста Біла Церква відбудеться фестиваль «Вікенд давньої музики. Резиденція»
В Закарпатській філармонії стартує XIII Міжнародний фестиваль органної музики імені Наталії Висіч
День відкритих дверей у Житомирській філармонії імені Святослава Ріхтера
Оркестр "Віртуози Львова" розпочне 31 сезон з "Музичної династії" родини Шутків
Вінницька обласна філармонія запрошує вінничан та гостей міста на симфонію No5 Бетховена
9 вересня - день народження Юрія Гуляєва
Враження від виставки «Україна. Геноцид культури. Пам’ять каменю»
Перформанс «Піаніно “Україна” та інші»
8 вересня день народження Лідії Забілястої
На Закарпатті стартував місяць Закарпатського народного хору
"Музика чуттів": вперше в Україні митці з інвалідністю та без неї виступлять на одній сцені
Оцифрування фондів Музею Соломії Крушельницької
Ріхард Вагнер. Сторінками опери «Летючий голландець»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
1.jpg