Брамс: меланхолія і пристрасть | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Брамс: меланхолія і пристрасть
Білич Михайло
Брамс: меланхолія і пристрасть
17 червня на «АРТ-сцені» Київської опери на Подолі відбудеться концерт, в якому лунатимуть знакові твори класика
13 червня 2023, вівторок
Поширити у Facebook

У програму концерту до 190-річчя від дня народження Йоганнеса Брамса увійшли два найвідоміші та найемоційніші камерні твори видатного німецького композитора епохи романтизму.

«Меланхолійне Тріо» ор.40, присвячене матері композитора, яка померла у рік написання твору, прочиняє нам двері у потаємні дитячі спогади Брамса, а також демонструє нам одну з найпроникливіших партій для валторни в історії світової літератури.

За спогадами самого композиторами, початкова тема валторни у першій частині прийшла до нього під час лісової прогулянки, саме у тембрі цього мідного духового інструмента він бачив найповніше втілення романтичної лірики.

Другий твір програми — «Фортепіанний квінтет фа мінор», який часто вважають вершиною камерної музики Брамса — переносить слухачів в інший емоційний спектр.

Дослідники творчості композитора окреслюють його характер бетховенським за своєю динамічною та шубертівським за його найкращі ліричні фрагменти. Драматургія квінтету рухається за карколомною траєкторією: пристрасна драма першої частини змінюється ліричним Andante, за яким звучить демонічне Скерцо та динамічний фінал.

Виконавці:
Михайло Білич /скрипка/, Андрій Васін /фортепіано/ ,Дмитро Таран /валторна/, Андрій Чоп /альт/  та Микола Любенко /віолончель/.

ДОВІДКА Music-Review Ukraine

Йоганнес Брамс народився 7 травня 1833 року в Гамбурзі (Німеччина). Першим вчителем музики був його батько. Обдарований піаніст, Брамс почав публічно виступати вже в дитячі роки. Але незабезпечене матеріальне становище сім'ї змусило його братися за будь-яку роботу — він переписував ноти, аранжував, грав у садах і ресторанах. Це, втім, принесло певну користь юному Брамсу: майбутній композитор увійшов в безпосереднє зіткнення з музикою німецького демократичного побуту, яку широко використовував у своєму наступному творчості.

Істотну роль у творчому розвитку Брамса зіграла його зустріч у 1853 році з Е. ремінь. Виступаючи з ним в якості акомпаніатора, Брамс перейнявся красою і захопливістю угорських національних мелодій, які входили в репертуар скрипаля. Згодом це знайшло відображення у творчості Брамса — в його знаменитих «Угорських танцях» і в ряді інших творів, де використані характерні мелодійні обороти і ритми угорської народної музики.

У 1850-х роках Брамс багато виступав як піаніст в різних містах Німеччини, керував придворною хоровою капелою в Детмольд і жіночим хором в Гамбурзі. Починаючи з 1862 року творча діяльність Брамса найтіснішим чином пов'язана з Віднем. У цьому місті, являвшемся тоді своєрідним музичним центром, постійно звучали австрійські, німецькі, угорські, чеські, словацькі, сербські пісні і танці. Все це було джерелом, що живило творчість Брамса.

У 1870-1880 роки Брамс створив більшість своїх кращих творінь — всі симфонії, скрипковий і 2-й фортепіанний концерти, камерні ансамблі, пісні, хори, танці. Творчість Брамса, що охоплює майже всі жанри, характеризується глибокою і органічним зв'язком з народно-побутовою музикою.

У жанрі симфонічної музики Брамс є продовжувачем традицій 
Бетховена. Не дарма 1-ю симфонію Брамса деколи називають «десятою симфонією Бетховена».

Помер Брамс 3 квітня 1897 року.



Виконавці: Михайло Білич
Концертна організація: Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей і юнацтва



Інші:

«Медовий місяць» отримав приз імені Альберта Відершпіля на міжнародному кінофестивалі в Гамбурзі.
Стажери «Метрополітен - опера»
«Київ Модерн-балет» готує прем’єру балету «Травіата» на музику Дж. Верді
В Одесі урочисто відкрили ХІІІ міжнародний органний фестиваль імені Теофіла Ріхтера
В Україні за час повномасштабної війни загинули 340 митців та медійників
Перформанс «Казкові світи України» створений на музику Євгена Станковича  
Музичний фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського - для молодих виконавців
У вересні Львівська національна філармонія приготувала для слухачів симфонічні концерти з доленосними прем’єрами, вечори танго та дитячі концерти
З 26 вересня по 9 жовтня у Львівській національній філармонії розпочнеться один із найстаріших фестивалів сучасної музики в Україні
«Діалог культур. Україна – Балтія – Скандинавія – Велика Британія»
На війні загинув артист балету Львівської опери Дмитро Пасічник
Золота дзиґа 2025: Українська кіноакадемія оголосила найкращі фільми та акторів
В Ужгороді стартує Перший відкритий конкурс юних органістів в Україні
У Полтаві відбувся вечір з нагоди 150-річчя від дня народження Олександра Кошиця
Коли слово звучить як музика: у Львові відбудеться українсько-вірменський концерт "Сила слова"
Артисти Одеської опери відправилися на гастролі в Афіни
Грант Японії
«Контрасти -31»
Національна оперета відкрила свій 91-й театральний сезон
«Сталь. Фіалка. Лють»: українська музична драма від скорботи до просвітлення на сцені Національної філармонії України
Хору імені Г. Верьовки – 82 !
Вітаємо іменинницю Вікторію Польову
Перформанс «Казкові світи України»
У Швеції підписали першу у світі ліцензійну угоду між правовласниками музики та компанією штучного інтелекту
Органний зал відкриває західну вежу для відвідувачів
«Енеїда» - погляд сучасників
Зірковий вечір в Одеській опері
У день міста Біла Церква відбудеться фестиваль «Вікенд давньої музики. Резиденція»
В Закарпатській філармонії стартує XIII Міжнародний фестиваль органної музики імені Наталії Висіч
День відкритих дверей у Житомирській філармонії імені Святослава Ріхтера
Оркестр "Віртуози Львова" розпочне 31 сезон з "Музичної династії" родини Шутків
Вінницька обласна філармонія запрошує вінничан та гостей міста на симфонію No5 Бетховена
9 вересня - день народження Юрія Гуляєва
Враження від виставки «Україна. Геноцид культури. Пам’ять каменю»
Перформанс «Піаніно “Україна” та інші»
8 вересня день народження Лідії Забілястої
На Закарпатті стартував місяць Закарпатського народного хору
"Музика чуттів": вперше в Україні митці з інвалідністю та без неї виступлять на одній сцені
Оцифрування фондів Музею Соломії Крушельницької
Ріхард Вагнер. Сторінками опери «Летючий голландець»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
101221_022.jpg